Точність ввічливість не тільки королів: Точність — ввічливість королів

Точність — ввічливість королів

Майже кожен з нас знає приказку Точність — ввічливість королів. Однак не всім відомо, що це всього лише частина приказки. Повністю це висловлювання звучить так: Точність — ввічливість королів і обов ‘язок усіх добрих людей. Це висловлювання французького короля Людовіка XIV фактично послужило причиною бурхливого розвитку етикету в Європі. Відтоді в суспільстві пунктуальність, точність і вміле поводження зі своїм і чужим часом цінувалися дуже високо. 

У сучасному світі, коли ділові процеси і взаємини досягли піку в своєму розвитку і проходять на величезних швидкостях, тайм-менеджмент став одним з найважливіших бізнес-навичок. Що ж дає нам вміння керувати своїм часом? Багато досить впливових людей вважають, що час є найціннішим нематеріальним капіталом, який завжди знаходитися в дефіциті. У цей час дуже схоже на інший цінний людський ресурс — здоров ‘я. Вони є найціннішим багатством і, в той же час, значною проблемою. Якщо людина не в змозі керувати власним часом, то вона не зможе керувати нічим і ніким іншим.

  

        

Нещодавно проведене опитування середіменеджерів транснаціональних корпорацій показало, що зі ста менеджерів:

• Лише один має достатньо часу.
• Десятьом потрібно на десять відсотків більше часу.
• Сорока менеджерам потрібно двадцять п ‘ять відсотків додаткового часу.
• Іншим не вистачає п ‘ятдесяти відсотків часу.

Цінність і справжнє значення часу можна зрозуміти, щиро і чесно відповівши на такі запитання:

• Як Ви поводитеся зі своїм часом?
• Чи вистачає Вам часу?
• Що означає для Вас час?
• Скільки часу у Вас залишилося?

Прямо зараз Ви зробили перший крок на шляху до ефективного управління своїм часом. Подумайте, яке питання справило на Вас найсильніше враження і чи задоволені Ви своїми відповідями.   

Як часто Ви дивуєтеся тому, що Ваш робочий день пройшов, а поставлені завдання так і не виконані повністю? Відчуваєте, як швидко біжать дні? Помічаєте, що нічого не встигаєте і дивіться, куди це так швидко пішов час? Додайте до цього щоденний стрес і навантаження і задумайтеся, чи не пора кардинально змінити цю ситуацію? Адже стати більш ефективним і працювати менше, а робити більше не таке вже й нездійсненне завдання.

Повністю контролювати свій час нам заважають так звані Поглиначі часу. Перш ніж приступити до рішучої боротьби з ними, необхідно ретельно їх вивчити і визначити, які з поглиначів часу найбільш яскраво проявляються особисто у Вас:

• Недоліки кооперації або поділу праці.
• Відсутність самодисципліни.
• Нечітка постановка мети.
• Спроба занадто багато зробити за один раз.
• Надмірне читання.
• Погане планування трудового дня.
• Відсутність пріоритетів у справах.
• Відсутність повного уявлення про майбутні завдання і шляхи їх вирішення.
• Особиста неорганізованість, завалений письмовий стіл.
• Кепська система інформації щодо проблем Вашої професійної діяльності.
• Брак мотивації (байдуже ставлення до роботи).
• Телефонні дзвінки, що відривають від справ.
• Пошук записів, пам ‘ятних записок, адрес, телефонних номерів.
• Недостатній контроль за передорученими справами.
• Незаплановані відвідувачі.
• Занадто рідкісне делегування (передоручення) справ.
• Нездатність сказати ні.
• Поспіх, нетерпіння.
• Неповна, запізніла інформація.
• Тривалі очікування (наприклад, умовленої зустрічі).
• Невміння довести справу до кінця.
• Бажання знати всі факти.
• Відволікання (шум).
• Синдром відкладання.
• Затяжні наради.
• Надмірність ділових записів.
• Недостатня підготовка до бесідів і обговорень.
• Зайва комунікабельність.
• Відсутність зв ‘язку (комунікації) або неточний зворотній зв’ язок
• Балаканина на приватні теми.

         

Тепер, коли Ви уважно вивчили ці поглиначі часу, пора намітити план по боротьбі з ними. Для зручності радимо Вам заповнити таку таблицю

• Мій поглинач часу
• Причини, чому цей поглинач у моєму житті
• Що я можу зробити [br/] для усунення цього поглинача

Ви напевно помітили, що багато з вищеописаних поглиначів часу так чи інакше пов ‘язані з правилами ділового етикету і в їх усуненні слід не забувати про культуру ділового спілкування.

Особиста неорганізованість.

Цей поглинач не тільки забирає у Вас цінний час, але і ставить під удар Вашу репутацію і відносини з клієнтами, колегами і партнерами. Адже неохайна організація робочого місця, розкидані по столу документи та особисті речі, неможливість швидко знайти потрібний документ і багато іншого свідчать про Вашу безвідповідальність і легковажність. Добре відомо, що ідеальний порядок на столі, в портфелі, підготовлені ділові папери перед призначеною зустріччю свідчать про повагу до партнера, сприяють налагодженню контакту і створенню клімату довіри. Тому гарненько задумайтеся про те, як Ваші якості будуть говорити оточуючим про Ваш професіоналізм і діловий успіх.

Телефонні дзвінки, що відривають від справ.

 Багато хто бував у такій ситуації, коли під час відповідальної розмови, ділових переговорів або важливих зустрічей раптово лунає телефонний дзвінок, причому в найбільш невідповідний момент. Як же діяти в таких ситуаціях? Неписане правило ділового етикету свідчить, що під час бізнес-переговорів телефон необхідно відключати. Якщо ж специфіка Вашої роботи включає ситуації, коли Ви особисто спілкуєтеся з партнером і, в той же час, Вам дуже часто телефонують, намагайтеся дотримуватися наступних порад:

• Вибачтеся перед партнером, зніміть телефонну трубку і тільки в самому крайньому випадку, проведіть ділову бесіду по телефону, причому, гранично коротко.
• Вибачте перед партнером, зніміть телефонну трубку, поясніть, чому Ви не можете поговорити зараз, запишіть телефон дзвонячого і передзвоните самі, коли закінчите особисту бесіду.
• Вибачтеся перед партнером, зніміть трубку і попросіть того, хто дзвонить, почекати біля телефону, пояснивши ситуацію. Обов ‘язково скажіть, скільки хвилин доведеться чекати, і запитайте, чи є у того, хто дзвонить така можливість.
• Вибачтеся перед партнером, зніміть телефонну трубку і попросіть дзвонячого передзвонити пізніше, пояснивши ситуацію. Обов ‘язково скажіть, через скільки часу Ви будете готові говорити.

Нарешті, варто мати на увазі, що діловий партнер буде відчувати свої значимість і Ваше шанобливе ставлення до нього, якщо Ви не станете переривати Вашу бесіду телефонними розмовами.

Затяжні наради.

  Цей поглинач часу є дуже поширеною проблемою в сучасних організаціях. За даними соціологічного опитування американські менеджери вважають, що лише п ‘ятнадцять відсотків нарад мали дійсну користь. Найчастіше сучасні наради затягуються на кілька годин, в результаті чого співробітники піддаються сильному стресу, конфліктують і не можуть прийняти конструктивне рішення.

 Для проведення ефективних нарад і прийняття раціональних бізнес-рішень необхідно чітко ставити цілі, розподіляти ролі учасників, затвердити чіткий регламент і стимулювати співробітників до плідної спільної роботи. Тільки ретельно спланована і підготовлена нарада може дати необхідний результат.

Нечітка постановка мети.

Якщо людина на ставить перед собою чітку мету і сподівається на авось, то ймовірність успіху в будь-яких її справах буде різко прагнути до нуля. Від неорганізованості людини, яка не продумує свою мету, страждають також його партнери — адже вони, як і людина, яка не зволила продумати мету, втрачають дорогоцінний час.

А час, як говоритися, це гроші.

Тривалі очікування.

У німців є чудова приказка: Того, хто запізнюється, карає життя. Запізнюватися — значить, не поважати своїх партнерів. Запізнюючись, люди крадуть чужий час, який їхні колеги і партнери могли б витратити з користю для справи. Зазіхаючи на чужий час, ми не зможемо зміцнити свою репутацію і створити позитивний імідж.

Балаканина на часті теми.

Бесіди про особисте життя і балачки на такі важливі теми як політика, спорт або мистецтво є нормальною практикою в багатьох компаніях світу. Однак, надмірне захоплення цим заняттям забирає час як співробітників, так і самої компанії. Обговорення вчорашнього футбольного матчу може затягнутися на кілька десятків хвилин, порушивши тим самим важливі справи. Обговорювати питання, не пов ‘язані з роботою слід під час обідньої перерви.          

Для тотального контролю над своїм часом і побудови моста до особистих і професійних успіхів необхідно виробити в собі особисті підходи до управління часом. Звичайно, слід при цьому враховувати специфіку Вашого ділового середовища, особисті біоритми та особливості професійної діяльності. Також радимо Вам звернути увагу на такі рекомендації з управління часом:

   

      Правила початку дня

• Перевірте план дня.
• Вранці займіться важливими і складними завданнями.
• Починайте день з позитивним настроєм.
• Вирішивши відносно просту задачу, створіть собі гарний настрій.
• Починайте роботу по можливості в один і той же час.

Правила, що стосуються ходу дня

• Раціонально завершуйте розпочате.
• Відхиляйте невідкладні проблеми.
• Фіксуйте терміни виконання завдань.
• Уникайте дій, що викликають зворотну реакцію.
• Контролюйте час і плани.
• Резервуйте для себе спокійний час (id:276 година) для важливих, але не термінових справ.
• Між серйозними справами робіть паузи.
• Невеликі однорідні завдання виконуйте серіями.
• Уникайте незапланованих імпульсивних дій.
• Своєчасно робіть паузи і дотримуйтесь розміреного темпу роботи.

    Правила завершення робочого дня

• Складайте план наступного дня.
• Здійснюйте контроль результатів і самоконтроль.
• Завершуйте нероблене.
• Вирушайте додому з гарним настроєм: для цього визначте найважливішу позитивну подію дня.

Поводьтеся зі своїм часом як зі своїм здоров ям. Бережіть цей цінний ресурс і поважайте час Ваших колег, друзів і партнерів. Робіть так, щоб не час проходив повз Вас, а Ви проходили крізь час! І пам ‘ятайте, що точність — ввічливість королів

Точність — ввічливість королів — franyk.com

Пунктуальність — риса, яка необхідна кожному. І в повсякденному житті, і в бізнесі. Погодьтеся, очікувати ділового партнера годинами ніхто не буде. Та й чи стане він партнером, якщо постійно спізнюється, що не дотримується обумовлених термінів, затягує з рішенням або взагалі забуває про зустріч?

У Стародавньому Римі та Греції люди ділили добу на умовні частини, і тому було складно зрозуміти, коли ж ще ранок, а коли — «після обіду». Знать дозволяла собі спізнюватися часом на п’ять годин! Звичка перетворювати день в ніч і проводити час в неробстві привела до того, що годинник не користувалися популярністю, хоча існували кишенькові клепсидри або зменшені копії сонячних хронометрів.

Якщо ви — не лінивий патрицій, а ділова людина, то чоловічий годинник https://best-time.biz/muzhckie-chaci/ — обов’язковий пункт вашого образу.

Чому важливо вибрати хороший годинник?

Звичайно, час можна відстежити і по смартфону або планшету, багато хто перейшов на Smart Watch, але класика — вічна. Годинники, в дорогому корпусі, з красивим циферблатом і шкіряним браслетом привернуть увагу і створять потрібне враження. Коли у вас на зап’ясті поблискує годинник з витонченим, строгим дизайном, ви сміливо зможете додати кілька очок в свою користь.

Годинники — прикмета минулого. Або аксесуар майбутнього?

Людина завжди буде знаходитися в полоні часу. Неважливо, як він розпланує свій день і коли він закінчиться, важливий результат і зусилля, які були витрачені протягом дня. Тому стежити за часом — прикмета наших днів.
Звичайно, зараз ми маємо набагато більше можливостей. Можна відкласти, перенести зустріч, можна попередити про своє запізнення або неможливість присутності, що раніше здавалося нездійсненною мрією. Не у всіх були навіть стаціонарні телефони! Нарешті, інтернет дав можливість віртуального спілкування і спільної роботи. Тепер над одним документом або проектом можуть трудиться десятки людей одночасно, перебуваючи при цьому в різних частинах світу.

І годинник змінилися: тепер це не просто пристрій для відображення часу, тепер це повноцінний гаджет, який повідомить вам погоду, час у різних поясах, підключиться до вашого робочого столу, і ви навіть зможете зробити дзвінок, використовуючи свої Smart Watch.

Яку б модель годинника ви не вибрали, можете бути впевнені, що будете тримати руку на пульсі і не залишитеся непоміченими!

Як стати пунктуальним? — Острів знань

Якісь п’ять хвилин можуть бути вирішальними, і бажано постаратися розвинути в собі здатність відчувати час, адже як мовилося в старій рекламі «точність — ввічливість королів».

На світі дуже багато не пунктуальних і неточних людей. Часто власна незібраність заважає не тільки працювати, але і жити, відохочуючи людей зустрічатися з такою людиною. Природно, в першу чергу страждає кар’єра — потім особисте життя, і через небажання бути точним все може піти прахом. Якісь п’ять хвилин можуть бути вирішальними, і бажано постаратися розвинути в собі здатність відчувати час, адже як мовилося в старій рекламі «точність — ввічливість королів».

Приведемо декілька практичних порад, за допомогою яких можна спробувати стати пунктуальнішим і зібранішим.

1. Найпершим пунктом в процесі трансформації своєї особи повинен бути «теоретичний» пункт — визначите для себе, чи вигідно Вам бути пунктуальним, точним. Якщо так, то можна спробувати підрахувати, в скільки зазвичай вам обходиться запізнення на п’ять хвилин, десять, півгодини. Пригадайте, чи сильно заважає Вам Ваша неточність і непунктуальність в особистому житті або роботі. Можна навіть скласти табличку, де звести разом плюси і мінуси перетворення свого «я». До речі, деяких людей люблять саме за їх неуважність і непунктуальність, але це буває вкрай рідко. Переважно «репутація» залежить не тільки від вашої надійності — це стосується і особистого життя, і роботи. Точність і пунктуальність, уміння приходити вчасно надзвичайно цінуються у всьому світі.
2. Якщо ви весь час приходите із запізненням на 10-15 хвилин, не мучте себе — спробуйте перевести свій годинник на 10-15 хвилин раніше, і може бути, все налагодиться. Правда, як тільки звикнете приходити вчасно, можна спробувати перевести годинник назад. До речі, психологи також рекомендують людям, які постійно спізнюються, прокрутити в голові ситуацію, коли ви кудись збираєтеся. Порахуйте точний час, необхідний Вам на збори і приплюсуйте туди хвилин 20 — це про всяк випадок, щоб ви відчували себе спокійно при збиранні.
3. До речі, непунктуальність може виражатися не тільки в запізненні, але і у випередженні призначеного терміну. Точний час зустрічі викликає у деяких людей боязнь запізнення. Через це така людина збирається набагато раніше за термін, і прийшовши, чекає декілька десятків хвилин (іноді і годину-півтори). Звичайно, такі втрати часу нікому не потрібні, тому всіма силами постарайтеся переконати себе, що навіть запізнення на дві-три хвилини нікого ще не вбило (ця порада не відноситься до людей, які постійно спізнюються).
4. Необхідним пунктом в становленні своєї пунктуальності може бути вольове зусилля над бажанням витерти пилюку або перевірити останні коментарі у себе в блозі за дві хвилини перед відходом. Як повелося, де дві хвилини, там і всі п’ять, а потім і десять, півгодини — хвилина за хвилиною приводять до катастрофічних запізнень. Постарайтеся подолати бажання щось робити в останні хвилини перед виходом, і все буде добре.

Загалом, як говорить давня мудрість, «порятунок потопаючого — справа рук самого потопаючого», тому ніякі поради не допоможуть Вам стати пунктуальнішим, якщо Ви самі того не захочете.

Точність – ввічливість королів і обов’язок для підлеглих

Автор:
Зіновія Воронович

Годинник на моєму телефоні переставлено на п’ять хвилин вперед – саме тих кількох хвилин хронічно не вистачає, навіть якщо встаю раніше. Зате завжди приходжу вчасно.

Начальник не запізнюється, а затримується

Вислів “час – це гроші” у нашій країні не спрацьовує. Можливо, тому, що люди заробляють надто мало, аби цінувати свій і чужий час. Концерти починаються з півторагодинним запізненням, заходи за участю високопосадовців – взагалі знущання над простими смертними. Навіть Президент відомий своєю непунктуальністю на весь світ. Та у нас начальники не запізнюються, начальники затримуються. Звідти й уся біда. У непунктуального керівника непунктуальними стануть навіть дисципліновані підлеглі. “Важливо, аби керівник усі наради та зустрічі починав вчасно. Це дисциплінує підлеглих. Та буває, що начальник приходить вчасно, а підлеглі все одно постійно запізнюються. Таким чином колектив може висловлювати незгоду з політикою керівництва, вважати такі зібрання – даремною тратою часу. Аби це не закінчилося саботажем, можливо, варто перенести час нарад. Скажімо, проводити їх перед обідом. Відразу після обіду теж є ймовірність, що люди запізнюватимуться. Проводити наради ввечері взагалі не варто, бо під кінець робочого дня настрій у людей погіршується”, – каже психолог Валентина Паробій. Втім, як казав Людовик ХVІІІ, точність – ввічливість королів, але обов’язок для підданих.

Чому люди запізнюються?

Не було маршрутки, заклинив замок, не почув будильника… Є купа причин, чому не встигаємо прийти вчасно на зустріч, на роботу. Але у когось такий форс-мажор виникає, від сили, раз на місяць, а хтось запізнюється хронічно. Ми йшли в кіно з компанією. За годину до сеансу зустрілися з подругою, аби попліткувати. За кілька хвилин вона зателефонувала чоловікові, аби нагадати, що фільм на півсьомої. Каже, якщо він знатиме, що фільм на сьому, прийде піввосьмої. І що ви гадаєте? Він прийшов двадцять по сьомій!

Відчуття часу залежить від внутрішньої структури особистості. Є люди, які не відчувають часу, – вони не можуть точно розрахувати, скільки займе те чи інше заняття. Тож їм важко скласти графік і дотримуватися його.

За словами кандидата психологічних наук Оксани Марциняк-Дорош, є кілька причин “хронічних” запізнень. Запізнюються ті, хто намагається створити образ зайнятої людини. Вони не люблять чекати на інших – краще нехай чекають на них. Часом запізнюються, щоб не показати, що вони зацікавлені у зустрічі. Інші люди залишають все на останній момент. Зазвичай, це люди творчі, які керуються більше своїми внутрішніми потребами, на відміну від людей прагматичних та раціональних, які керуються обов’язками щодо суспільства.

Приходити вчасно заважають і стереотипи. Наприклад, справжня леді завжди запізнюється, або “якщо кохає, то зачекає”. Та інколи постійні запізнення можуть бути проявом соматичної хвороби, пов’язаної з проблемами концентрації уваги.

Приходити завчасно – ознака… непунктуальності

Є категорія людей, які так бояться запізнитися, що намагаються всюди прийти завчасно. Це теж не надто позитивна риса. Скажімо, ви запросили гостей на п’яту, а хтось прийшов на півгодини раніше… І замість того, щоб закінчити накривати на стіл, мусите вислуховувати історію хвороби двоюрідної бабці. Та, зазвичай, такі люди найбільше шкодять самі собі, адже змушені вбивати час на вокзалі чи під кабінетом керівника.

“Надмірна точність – теж проблема. Психологи часом характеризують клієнтів за тим, як вони приходять на зустріч. Якщо людина завжди приходить раніше – це тривожний компонент. Хвилина в хвилину – нав’язливий стан. Постійно запізнюється – істеричний радикал, – каже Валентина Паробій. – Якщо у людини є нав’язлива ідея завжди встигати, це шкодить їй самій. Вона прагне бути ідеальною – а це неможливо. Такій людині варто кілька разів запізнитись, аби зрозуміти, що нічого страшного не станеться… Головне – не впадати у крайнощі”.

Французи – найтерплячіші

Соціолог Оксфордського університету Пітер Колет опитав двісті менеджерів з шести європейських країн. Респонденти мали висловити своє ставлення до пунктуальності, дисциплінованості та вказати, яке запізнення вони вважають прийнятним, а яке – неприпустимим. Результати виявились неочікуваними. Відомі своєю пунктуальністю німці готові зачекати 10-15 хвилин, а англійців обурює запізнення понад вісім хвилин. Французи можуть чекати і до 25 хвилин.

За словами Валентини Паробій, ставлення до часу у різних національностей відрізняється. Білоруси – тривожні, вони можуть приходити завчасно. Натомість німці більш нав’язливі, педантичні, а тому і підкреслено пунктуальні. Італійці без проблем можуть перенести зустріч. Росіянам притаманна істерична, депресивна структура особистості, тому ставлення до часу у них спокійніше. Західні українці трохи пунктуальніші за східних. Та загалом пунктуальність нам не притаманна.

Як стати пунктуальним

Якщо важко прокинутись, намагайтесь зібрати речі звечора: підготуйте одяг, речі, сніданок (щоб потім можна було лише розігріти). Варто лягати спати за 8-9 годин до того, як задзвонить будильник.

Вставайте відразу, як задзвонить будильник. Якщо маєте будильник з функцією дрімоти, якою часто користуєтеся, – викиньте його. Купіть будильник, який найбільше дратує, і поставте його подалі від ліжка.

Не будьте надмірним оптимістом у питанні часу – ми не завжди можемо передбачити всі обставини. Не плануйте день хвилина в хвилину – залишайте резерви.

Виходьте на 10 хвилин раніше, ніж це потрібно. Якщо вважаєте, що змарнуєте свій час когось чекаючи, – візьміть зі собою книжку чи просто розслабтеся у вільну хвилину.

Не робіть нічого в останній момент. Тільки-но вам дають якесь завдання – беріться за нього відразу.

Не займайтеся дрібницями перед виходом.

Точність – ввічливість королів | Агробізнес-Україна

Транспортне та вагове обладнання виробництва компанії GSI/IS можна побачити по всьому світу на зернових елеваторах, переробних підприємствах та портових терміналах.

Лінійка вагового обладнання торгової марки «InterSystems» була представлена в 1978 році. І до сьогодні обладнання забезпечує точність зважування сипких матеріалів. Простота установки, технічного обслуговування й експлуатації, довговічність, гнучкість і ефективність функціонування, – все це ретельно враховано під час розробки конструкції та дизайну кожного продукту, що виготовляється GSI/IS.

До кожного замовлення ми готові вносити зміни відповідно до Ваших вимог, враховуючи умови розміщення, тип продукту, особливості середовища, вимоги до обслуговування та очищення. Кожна система бункерних ваг InterSystems підбирається з урахуванням детального аналізу умовних робіт і застосування, завдяки чому забезпечуються найточніші результати зважування. Системи безперервного проточного зважування можуть застосовуватися практично для будь­яких матеріалів.

Обладнання пропонується в стандартних габаритних розмірах, від 20 т/год. до 2700 т/год., проте воно також може бути модифіковане під індивідуальне замовлення, з урахуванням особливостей умов застосування та доступного робочого простору. Ваги поставляються в частково складеному вигляді, й уже на етапі поставки повністю готові до встановлення на опорну раму/вежу. Подальший монтаж відбувається на об’єктах будівництва.

Контроль і управління процесами зважування – це комп’ютерні системи управління «MasterWeigh Infinity» і «MasterWeigh Infinity +», що додатково можуть забезпечуватися ПК інтерфейсом.

До особливостей наших систем зважування відносяться: конструкція з трьома датчиками навантаження, затвори сходового типу, а також платформи доступу і двері в ключових точках. Операції можуть виконуватися гідравлічними, пневматичними або електричними системами. До додаткового обладнання відносяться платформи обслуговування, контрольні гирі, системи автоматичного підйому, контрольні засувки, силове обладнання, а також вбудовані регулятори напруги.

Усі системи мають сертифікацію відповідності NTEP, пройшли попередню перевірку й оцінку відповідності державним стандартам і вимогам NIST (Національний Інститут Стандартів і Технологій).

Бункерні ваги GSI/IS також пройшли сертифікацію Мінекономрозвитку України в Національному науковому центрі «Інститут метрології». Таким чином, вони можуть використовуватися для зважування зерна на експорт.

Оскільки щодня Ваше обладнання переміщує, зважує, відвантажує та робить відбір проб з мільйонів тонн матеріалу – успішна робота залежить не лише від якості продукту, але й від надійності обладнання, що використовується для його транспортування та зважування.

Транспортні системи для переробки насипного матеріалу, пропоновані компанією GSI/IS – це швидкість та надійність, що відповідає вимогам замовників і збільшує їхній прибуток.

GSI/InterSystems – Перевірені та надійні рішення для зернової промисловості!

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВАГ

1. Завантажувальна засувка відкривається й наповнює ваговій хопер, щоб визначити розмір зважування.
2. Завантажувальна засувка закривається й записується вага брутто (+).
3. Відкривається вивантажувальна засувка й продукти вивантажуються в нижній бункер.
4. Вивантажувальна засувка закривається й записується вага тари (-). Вираховується й записується вага нетто.
5. Цикли повторюються доти, доки не буде досягнена потрібна вага. У цей момент оператор вирішує перейти до «наступного» зважування або «закінчити».

Швейцарські ваги: ​​точність — ввічливість королів! • Статті • Гомогенізатори, ph метр, спектрофотометр, магнітна мішалка

Лабораторне обладнання представлено сотнями, якщо не тисячами одиниць різноманітної вимірювальної техніки. Медичні лабораторії вельми відрізняються від тих, де вивчають якість бетону та будівельної арматури. Тепловізори і стерилізатори можуть ніколи не зустрітися під одним дахом, а пірометр зовсім не потрібен там, де активно працює аналізатор молока. А ось такий представник лабораторного обладнання як ваги може бути причетний до дуже великої кількості лабораторних процесів.

Ювеліри і продавці, геологи і хіміки, фізики та медики, працівники комісій з контролю за якістю і криміналісти, всі щось зважують. Навіть фермери й ті не можуть обійтися без ваг, їм необхідно точно зважувати ципляток і гусяток, поросяток і ягняток, щоб контролювати їх приріст. Без ваг не будуть працювати і насінницькі господарства. Вага насіння говорить фахівцеві не тільки про те, що він бачить, але про весь майбутній врожай! Кулінари і кондитери теж потребують досить точних і практичних ваг, особливо при роботі з прянощами і приправами. Як же придбати ваги? Найбільш точні, практичні, надійні, з великим набором функцій, з простотою в експлуатації і великим гарантійним терміном? Компанія Колізей ХХІ пропонує Вам найкраще рішення в цьому питанні — ваги від всесвітньо відомої швейцарської фірми Precisa, які по праву вважаються лідером в даному сегменті.

Розташована в мальовничій місцевості на півночі Швейцарії фірма більше 70 років успішно виробляє різноманітне вагове обладнання, аналізатори вологості, автоматичні системи для визначення вологості і зольності. Лабораторні, аналітичні, прецизійні ваги від Precisa — це перевірена часом швейцарська якість. Новітні технологічні і конструктивні рішення гарантують найвищу точність, надійність та зручність застосування всього модельного ряду вагового обладнання.

На фірмових заводах Precisa повний цикл виробництва, від конструкторських розробок до контрольного тестування готової продукції, проводиться у суворій відповідності з нормами міжнародного стандарту ISO 9001. Різноманітні моделі вагового обладнання знайдуть застосування, як у шкільних, так і в аналітичних лабораторіях. Лабораторні ваги серії ХВ320 — це ідеальні лабораторні ваги. Користувач отримує високу точність зважування при простоті експлуатації, надійності роботи приладу і його повній відповідності метрологічним стандартам будь-якої країни. Ваги серії 321LХ відрізняються сучасним дизайном і розширеним набором функцій. Висока якість і багатофункціональність відрізняють ваги серії ХТ320, а хітами лабораторного вагового обладнання є ваги EXECUTIVE PRO Серія 360ЕР, які за своїми експлуатаційними якостями максимально наближені до ювелірних ваг, а по розширеному списку виконуваних функцій їм важко знайти порівнянні зразки.

Чудові ваги випускає Precisa для шкіл та університетів. Навчальні швейцарські ваги — це ідеальний прилад для студентських і шкільних лабораторій. Його відрізняє простота в експлуатації, висока надійність і якість виконуваних робіт. Навчальні ваги забезпечені великим дисплеєм для показу в навчальній лабораторії, перетворювачем ваги в н’ютони, універсальним показником ваги, реєстратором для протоколювання даних вимірювань навіть без ПК. Завантаження й оновлення даних може здійснюватися через інтернет. У вагах є лічильник зразків з вільно програмованими розмірами, виповнюється підрахунок у вагових відсотках і одночасне використання альтернативної ваги, сумарне зважування та зважування зразків знизу. Навчальні ваги визначають щільність твердих, рідких і пористих зразків. Для шкіл та університетів пропонується комплект:

 1. Навчальні ваги моделі «Освіта»
 2. Програма для персонального комп’ютера «Освіта» (безкоштовно)
 3. Кабель для під’єднання ваг до ПК.
 4. Пристрій для захисту ваг від крадіжки.

Ми також пропонуємо споживачеві промислові ваги швейцарської якості Precisa з надзвичайно широким функціональним діапазоном вбудованих можливостей. Ваги серії 490К працюють в режимі інтелектуальної калібрування з простим і розширеним підрахунком деталей. На вагах можна здійснювати перевірку ваги готової продукції в процесі виробництва, зважувати тварин, обчислювати вагу за площею. Якість продукції компанії Precisa відповідає нашим уявленням про надійність та довговічність будь-якого виробу з написом: «Зроблено в Швейцарії».

Досягайте найкращих результатів з лабораторним устаткуванням від компанії КОЛІЗЕЙ ХХІ!

Бравурні варіації на задані теми

Їх не перестає вихлюпувати інформаційний потік

Приповідка «Точність – ввічливість королів» народилася не вчора, проте пилом забуття не припадає і поміж афоризмів-довгожителів не губиться. Делікатно доносячи до пізніших поколінь можновладців, що колись їхнім попередникам рекомендувалося, окрім іншого, являти зразки обов’язковості й пунктуальності. Простіше кажучи, акуратно дотримувати свого слова.

Бувало, звісно, по-всякому, і коронованих осіб відтоді у світі поменшало, а повчальний меседж на згадку керівним нащадкам залишився. Разом із народним звичаєм порівнювати, бодай вряди-годи, день нинішній та вік минулий. Виходить пізнавально й показово.

Теперішні порівняння без проблем укладаються в міні-цитатку з нев’янучого одеського фольклору: дві великі різниці. І не лише тому, що сучасні очільники носять замість гаптованих золотом камзолів не дешевші костюми від Бріоні, з аксесуарів віддають перевагу раритетним швейцарським годинникам і пересуваються не в архаїчних скрипучих каретах з фамільними гербами, а в гордовитих лімузинах останніх моделей, зареєстрованих здебільшого на близьких чи дальших родичів. Статки ж тримають за морями-океанами у потаємних офшорних засіках, про які й гадки не мали наївні і теж не бідні предки, сидьма сидячи на своїх кованих скринях з готівкою.

Схожі хіба що – розмахом та пишнотою – палаци, резиденції і заміські маєтки. Тут ні додати, ні відняти.

Заковика якраз в обов’язковості з пунктуальністю. Вірніше, у хронічному їх дефіциті. При тому, що присягають цим шанованим чеснотам справно і скрізь, а у вельможній риториці аж з лишком. Тільки дивляться на них по-різному і по-своєму розставляють акценти. Хто підсолоджує співгромадянам черствий присмак їхніх буднів, дедалі скупіших на позитив, а хто підновлює збляклі фасади розпіарених повітряних замків. Вдається не все і не всім, та інформаційний потік не перестає вихлюпувати бравурні варіації на задані теми.

Тарифи на електроенергію в Україні найнижчі серед європейських – чим не ударний сюжет? Та ще й з перших уст, від голови комісії, яка тарифи регулює. Класика жанру, а от широку аудиторію пройняло так собі. Не більше, ніж – якщо хтось ще пам’ятає – галас довкола барж із кавунами для столиці, щезлий швидше від водяного сліду за ними.

«Одобрямс» спіткнувся об прикмету, апробовану вже новочасним досвідом. І ворожки не треба: коли у верхах заходилися зіставляти щось із Європою, це до підвищення. Одначе не українських зарплат та пенсій, хоча й з ними стикується, дослівно та буквально, заспів бадьоренької тарифної реляції. Вони також найнижчі у Старому світі, шкутильгаючи далеко позаду і від рівня доходів його населення, і від рекордів прудконогої вітчизняної дорожнечі.

Таку статистику не люблять і нечемно виштовхують за дужки, а вона вперто дає про себе знати, засівши скалкою в сановному оці. Що, втім, не заважає розкручувати платіжну спіраль далі й на всіх напрямах. Уже можна збитися з ліку химерним її вихилясам і не факт, що сімейні бюджети не затріщать під новими «роттердамами» чи ще якимись хитромудрими доважками. До того, судячи з усього, йдеться.

А паралельно не змовкає, голова комісії з довгою назвою оказії не пропустив, щебет про наближення до обріїв, за якими ринкова та всіляка інша благодать. У повному асортименті, від злетів валового внутрішнього продукту (ВВП) і бурхливого напливу інвестицій до справедливих цін на якісні – слово нині у вжитку не рідше, ніж «реформи» – товари та послуги.

Говориться розлого і з пафосним придихом, але без ясності в особливо цікавих місцях. Щодо того, приміром, звідки та як усе воно візьметься. І чи візьметься взагалі за сьогоднішньої маловрозумливої й не надто обнадійливої ситуації. Веселіші епітети, нехай вибачають промовці, не знаходяться. Або кому усміхнеться грядуща тарифно-цінова справедливість. Досі вона у нас чи то підсліпувата, чи то косоока. А ринок ніяк не виборсається з базарних пелюшок, де все і завжди на руку тому, хто за прилавком. Не в образу будь сказано культовим Бессарабці та Привозу.

Логіка тут несхитна, мов прикордонна стіна імені А.П.Яценюка у трактуванні авторів її проекту. Щоправда, покупцям і платникам не просто пропонується, як темної ночі на великій дорозі, витрушувати кишені й гаманці. Анонсів, авансів та запевнень, якими декорується соціальна політика останніх років, вистачило б на цілий панегірик її стратегам. З двома конче необхідними до нього додатками: збіркою душевних роз’яснень, чому сталося не так, як гадалося або й ще гірше, і переліком наступних, не менш звабливих владних ініціатив. Для повноти картини. І для історії – щоб ніщо не розпливалося і не щезало, як слід на воді за тою вже призабутою баржею з херсонськими кавунами-красенями. Ні оглушливі заявки, ні нечутні чи сумнівні результати з причетними до них персоналіями. Країна має знати своїх героїв.

Минулої осені якось упівголоса, під сурдинку, було сказано про не рядову дату – річницю відпуску у вільне плавання цін на соціально значущі товари. Тобто на критично потрібний людині мінімум.

Що й навіщо хотіли з’ясувати невтомні експериментатори, витісняючи державу з цієї чутливої сфери, відомо тільки їм. З висновків вибралося на-гора щось неоднозначне: українці стали менше їсти. Наче прислухалися, не без єхидства підказував дехто, до міністра соцполітики, який по-батьківськи м’яко дорікнув їм за перебори у харчуванні, надовго збуривши цим інформпростір. Пригадали й наочність до міністерського напучування – бенкет для підвідомчого чиновництва у не найдешевшому із столичних ресторанів.

Так воно чи не так, а сталося те, що сталося. Навіть простацькі, ходові й повсякденні харчі якщо не зрівнялися в ціні з наїдками на згаданому вище бенкеті, то істотно до них наблизилися. Зарплати та пенсії, як водиться, відстають. Виробник, за браку державної уваги та підтримки, усе пильніше придивляється до зовнішніх ринків. Експорт свинини до країн ЄС  підскочив ледь не утричі. Воно наче й непогано, якби разом з тим не зменшилося її виробництво. Що це за посил, можуть уявити не лише фахівці.

Забарилася на старті й трохи здешевшала лише гречка. Зате тепер у неї непогані шанси відібрати статус чільного національного продукту в сала, яке несподівано для себе вирвалося в лідери безоглядних цінових перегонів. Ті ж дотепники подейкують, що не за горами завезення його з-за кордону, де воно дешевше. Ростемо ж ми, гей…

Як буде з тим непатріотичним імпортом, покаже час, а поки що такі колоритні подробиці збираються в узагальнення, які прийнято називати інформацією до роздумів. За темпами здорожчання продуктів харчування Україна вже в авангарді Європи. Залишаючись стійким аутсайдером за рівнем середньої заробітної плати – і не тільки на континенті, а й на пострадянському просторі. Понад 60 відсотків населення вважає зростання цін головною проблемою держави, ставлячи його перед конфліктом на сході, недугами системи охорони здоров’я та корупцією. Нарешті, більшість опитаних соціологами, за винятком якихось чотирьох-п’яти відсотків, зізналася, що вже осягають на практиці сенс виразу про затягування пасків. Так що експеримент, попри нарікання на нього, марно не минув.

Не всі, певна річ, з таким резюме погодяться. Та всім і не догодиш. Бо на базарний наїзд під ринковими гаслами реагують не одні домогосподарки, перебираючи вміст своїх збіднілих кошиків та схудлих скарбничок. На що вже неемоційна установа Нацбанк, і той не втримався від крамольної пропозиції повернутися до того, що було.  Інша твердиня – Мінекономіки  – висловилася протилежно: вороття до державного регулювання цін не буде. А телеекраном пробіг рядок з вісткою, що передумов для зупинення здорожчання продовольчих товарів в Україні наразі не спостерігається. Обтічно, коректно, але теж без варіантів.

Затяті оптимісти можуть відпочивати – це свято завжди з нами.

Оскільки ж не хлібом єдиним живе людина, то мінору до кухонно-гастрономічних настроїв додається зусібіч. Комуналку з людожерськими платіжками незручно й згадувати, тема заїжджена до блиску і може стати вічною. Як кохання, тільки з протилежним знаком. На цій території точаться особливо запеклі, затяжні й нерівні битви і зазнає чи не найбільших втрат ввічливість королів та керманичів дрібнішого калібру.

Хтось назве європейську столицю, яка б місяцями тримала своїх насельників без гарячої води? Або тижнями їх морозила після початку опалювального сезону? На дніпровських схилах, де формула про європейськість не сходить з керівних язиків, усе це торік підносилося невимушено і повним букетом.

Ввічливість і точність тут при тому, що багатьом з нинішньої генерації їх носіїв ці поняття відомі хіба що з чуток. Терміни подачі гарячої води постачальники обіцяють бозна скільки і стільки ж разів їх порушують, ніяк і нічим за це не відповідаючи. А гримаси льодовикового періоду в сотнях будинків і тисячах квартир обгрунтовують з телеекранів, не моргнувши оком і без тіні збентеження, ті ж штатні балакучі голови, які хором рапортували про готовність до сезону.

Усе це та чимало іншого коїться, мусимо повторитися, на фоні не кволої тарифної динаміки, до якої вже долучилася і столична влада. Подвоївши, ні сіло ні впало, плату за утримання будинків та прибудинкових територій. Без видимих ознак його поліпшення. Цілком у стилі монополістів, що осідлали основні  локації столичного буття і свавільно у них царствують. Напрошується і теплий до болю спогад про «космічного» мера Л.Черновецького, за якого ця стаття витрат поважчала для киян майже у шість разів.

Уже згадане славне місто Одеса, де за словом до кишені не лізуть, у подібних випадках риторично цікавиться: за кого нас, джентльмени, три-мають?

Мабуть, з високих трибун і з-за міцних стін, об які поки що розбиваються такі хвилі, усе виглядає по-іншому. Тут благосна тиша, королі зі своїми наближеними статечно вітають одне одного то з тією реформою, то з іншою, то з ударно прийнятим бюджетом. А потім спільно й глибокодумно переконують народ і самих себе, як йому, народові, краще житиметься після тих реформ і з тим бюджетом. Звично засуваючи подалі все, що муляє гвіздком у чоботі, знижуючи цю мажорну тональність. Бо реформи реформами і бюджет бюджетом, а за обсягом ВВП на душу населення Україна у світовому ранжирі десь по сусідству з Папуа-Новою Гвінеєю.

Здається, виходить поки що одне – чекати, як батька з ярмарку, на черговий транш МВФ. І то з перемінним успіхом.

Олександр Федрицький

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

Фактическая точность и механическая точность в Crusader Kings II

Гостевой пост от Роберт Хоутон . Роберт в основном исследует городскую и епископальную историю в Италии одиннадцатого и двенадцатого веков, а также проявляет большой интерес к изображению Средневековья в средствах массовой информации. В настоящее время он работает в Университете Сент-Эндрюс и консультантом по исследованиям в Paradox Interactive .

Несколько недель назад Пол написал о механике исторических компьютерных игр и о том, что важнее иметь точную механику, чем точные факты.Я хотел бы уточнить это на примере Paradox Interactive ’s Crusader Kings II , игры, над которой я имел удовольствие работать с января 2013 года.

Crusader Kings II было продано более миллиона копий с момента его запуска в феврале 2012 года. Игра ставит игрока во главе средневековой династии в любой момент между 15 сентября 1066 года (незадолго до Норманнского завоевания) и 29 мая 1453 года ( падение Константинополя) и, как и другие исторические великие стратегические игры, дает им обширный контроль над многими социальными, экономическими, политическими и военными решениями.Когда выбранный персонаж умирает, игрок берет под контроль своего наследника. Если у вас закончатся наследники, игра окончена. Расширения расширили географию игры на Африку и Индию и в хронологическом порядке вернулись к эпохе викингов и, в грядущем дополнении, Карла Великого.

Я уверен, что здесь не о чем беспокоиться…

Самое очевидное, что отличает Crusader Kings от других игр этого жанра, — это их масштаб. Игра позволяет вам играть за любого главу аристократической семьи: от могущественных императоров Германии (лорда нескольких десятков герцогов и графов) до скромного ярла Шетланда (вассала лорда островов, который, в свою очередь, был вассалом). Король Норвегии).Поскольку любой день периода может быть выбран в качестве даты начала, для этого требуется огромная база данных исторических фигур.

Непрерывное развитие этой базы данных частично осуществляется разветвленной международной командой добровольцев бета-тестеров и консультантов по исследованиям. В эту группу входят заинтересованные ученые, историки, работающие по совместительству, студенты и игроки, поддерживающие исследования, лежащие в основе игры. Данные для этой базы данных собраны из исследований и заметок для занятий, изучения книг и веб-сайтов, а иногда и из оригинальных исследований исторических источников.Это используется для создания персонажей, определения местных, региональных, национальных и имперских границ, а также для построения родословных и сетей вассального подчинения. Конечным результатом является тщательно разработанная социальная / политическая / экономическая база данных.

Но это игра, а не академический исследовательский проект. Crusader Kings не является полностью точным описанием средневекового мира. Конечно, точность старается везде, где это возможно, и там, где это не мешает игровому дизайну и балансу. Но в конечном итоге полная точность часто просто невозможна.Доказательств недостаточно. Правители королевств и империй относительно хорошо известны в течение большей части периода, но все еще есть некоторые существенные пробелы — особенно в регионах и периодах, где сохранилось немного письменных источников. По мере того, как вы спускаетесь по социальной пирамиде, источники становятся все более разреженными и фрагментированными. Твердое знание становится обоснованным предположением, которое становится чем-то, что «звучит правильно».

Но, в отличие от академических историй, в игре должны присутствовать абсолюты. Для файлов базы данных необходимы точные даты.Невозможно представить противоречивые теории о году смерти военачальника викингов, например, или конкретных семейных отношениях между эфиопскими королями.

Все это очень похоже на акцент на точности исторических фактов игры, а не на точности ее игровой механики. Однако, несмотря на все усилия, вложенные в историческую базу данных, лежащую в основе Crusader Kings , это может служить только отправной точкой для каждой сыгранной игры.

Когда игра начинается, начинают происходить отклонения от истории. Crusader Kings действительно должен быть неточным. Именно здесь вступает в силу игровая механика и, на мой взгляд, игра действительно сияет.

Традиционная игровая механика больших стратегических игр: строительство зданий, исследование технологий и создание армий были дополнены обширными ролевыми элементами. Игрок контролирует действия выбранного им персонажа и может влиять, но не диктовать, как этот персонаж, его (или, иногда, ее) двор и отношения с остальным миром будут развиваться.Хотя абстракции должны быть сделаны для удобства игры, ролевые элементы создают ощущение игры, созданной для представления средневековья с нуля, а не общей большой стратегической игры со средневековым слоем краски.

Например, ваш персонаж может устроить пир для своих вассалов. Вместо того, чтобы просто обеспечить постоянный бонус в отношениях, это запускает серию сложных событий и решений. Будет ли игрок щедро тратить на еду или пытаться сократить расходы? Наймет ли он бродячую группу музыкантов или пожирателей огня? Это повлияет на то, что происходит на празднике: слишком маленькие траты на еду могут привести к тому, что посетители будут жаловаться на качество еды.Музыканты могут понравиться одним персонажам, а другие предпочтут пожирателей огня. Помимо этого, у всех участников есть шанс завязать дружбу и соперничество или соблазнить других персонажей. Все это может иметь немедленные и долгосрочные последствия для игры. Вполне возможно уделить этим ролевым элементам больше времени, чем управлению королевством.

Средневековое небо, очевидно, было довольно изысканным.

Crusader Kings избегает большинства общих тенденций игрового процесса, присутствующих в других исторических играх большой стратегии.Завоевание — не единственная цель игры: получение «очков престижа» (посредством приобретения титулов и власти) — единственная заявленная цель. Помимо этого, игрокам остается выбирать свои собственные задачи. История определяется не только главами цивилизаций: по общему признанию, она все еще находится в руках «великих людей», но, по крайней мере, обеспечивает гораздо более широкий круг великих людей.

Более того, культуры меняются и адаптируются к окружающему миру: норвежцы со временем начнут идентифицировать себя как датчане, шведы и норвежцы, а те, кто поселились в других местах, могут стать, например, норманнами.Правители приходят и уходят со своими сильными и слабыми сторонами: игрок не просто контролирует одну бессмертную тотемную фигуру [в отличие от Civilization — Ред.] . Crusader Kings основывается на надежной исторической базе данных для создания действующей модели средневекового общества.

Реалистичный или Точный ?

Что важно, игра по необходимости неточная. Но не совсем нереально . Это различие важно.Гарольд, сокрушающий Уильяма в Гастингсе, будет неточным . Гарольд со своей армией наемников из Бенгалии верхом на слонах завоевать российские степи было бы нереально. [Хотя круто! – Ред.]

Первый отражает хорошую механическую точность, а второй — нет. К счастью, независимо от начальной точки, победа Гарольда при Гастингсе гораздо более вероятна, чем его отряды толстокожих, зимующие в Москве. Последний должен быть возможен только при вмешательстве человека: такое необычное достижение не будет востребовано ИИ (или большинством игроков), но, тем не менее, возможно для игрока, хотя и требует разумных усилий, вполне возможно, из-за злоупотребления / манипулирование игровой механикой.

Гарольд Годвинсон: занявший второе место King Idol 1066

В заключение я хотел бы высказать две мысли:

1) Возможность прибегать к художественной литературе для заполнения пробелов в исторической базе данных (хотя и реалистично) позволяет создать более полный мир, чем это возможно, исключительно за счет использования источников, что абсолютно необходимо для игры. работать. Хотя база данных игры не могла рассчитывать на то, чтобы пройти проверку в качестве академической работы, она позволяет создать полностью функционирующую, пусть и упрощенную, модель средневекового мира таким образом, который невозможно создать, полагаясь только на источники.Это чрезвычайно полезно для учебных целей и может быть вспомогательным средством, предлагая новые направления исследований.

Модели и механизмы, использованные для создания этих игр, представляют собой упрощенные теории о базовых структурах средневекового общества. Как таковые, они потенциально могут быть использованы для поддержки теорий о том, как работал средневековый мир. Конечно, игры не предназначены для моделирования и никогда не заменят академическое обучение. Тем не менее, они могут быть полезными инструментами для дополнения этих исследований.

2) Те же факторы, которые влияют на фактическую точность, также влияют на механическую точность во всех исторических больших стратегических играх. На самом деле эти проблемы могут быть даже более выраженными. Хотя даты, имена и культуры могут быть предметом споров, конкурирующие теории о том, как функционирует общество, намного сложнее и яростно оспариваются учеными. Разработчики игр должны выбрать одну из этих теорий, чтобы им следовать, отвергая все остальные. Необходимость создания искусственной точности фактов и механики означает, что игры не указывают на академические споры по поводу этих фактов и механики.Эти споры и неопределенности являются центральным аспектом области, и неспособность этих игр представить эти дебаты, возможно, является их самой большой слабостью как инструментов обучения.

Кэти: правдивая история «Последнего короля»

(20th Century Fox / AP)

В прошлые выходные я видел «Последнего короля Шотландии». Это напоминает мне старую шутку о том, что «Князь приливов» не был ни о принцах, ни о приливах. Что ж, этот фильм не был ни о королях, ни о Шотландии. Речь шла об Иди Амине, жестоком бывшем президенте Уганды — блестяще исполнил Форест Уитакер (который только что получил «Оскар» за эту роль) — и его отношениях с молодым шотландским врачом, который становится его личным врачом и политическим советником.(Кстати, на картинке это Иди Амин слева и Уитакер справа.)

Если вы не видели фильм, вам действительно стоит. Я не хочу выдавать сюжет — если вы сверхчувствительны к людям, которые вам ничего не говорят, вам, вероятно, стоит прекратить читать сейчас, пойти посмотреть фильм, а затем вернуться домой, чтобы прочитать остальную часть этого блога. — но я вышел из театра с некоторыми вопросами о том, насколько правдива эта история.

Мой первый вопрос: действительно ли был доктор?Николас Гарриган, которого сыграл в фильме Джеймс Макэвой?

Оказывается, нет. «Последний король Шотландии» лишь в общих чертах основан на одноименной книге, которая сама по себе лишь частично основана на правде. Если Гарриган и основан на ком-то, то он основан (опять же, очень слабо) на Бобе Эстлесе, белом бывшем британском солдате, который стал одним из ближайших советников Амина. Как и Джерриган, Астлес уехал из Великобритании в Африку в поисках приключений. В отличие от Джерригана, он активно стремился участвовать в местной политике.И в конечном итоге он стал — как описывает его Джайлс Фоден, автор версии книги, — «частью репрессивного аппарата Амина», который убил по меньшей мере 300 000 человек. Когда в 1979 году режим Амина рухнул, Астлесу было предъявлено уголовное обвинение за его роль в правительстве Амина. Он отсидел шесть с половиной лет в тюрьме и в 1985 году вернулся в Лондон, где живет сегодня. Астлес продолжает отрицать правонарушения.

Мой второй вопрос: как Иди Амин пришел к власти?

Отец бросил Амина, он рос вместе с матерью и был завербован в британскую колониальную армию.Он прослужил восемь лет, а затем, снова почувствовав себя брошенным, на этот раз британцами, присоединился к независимой политике Уганды через армию. Президент Милтон Оботе назначил его командующим армией Уганды — и когда Амин услышал, что Оботе планирует арестовать его за то, как он тратил военные деньги, Амин совершил военный переворот, когда Оботе был в зарубежной поездке. Первоначально Амин поощрял западные страны, освобождая политических заключенных и распуская секретную полицию Оботе.

Мой третий вопрос: как, наконец, отстранили Амина от власти?

Актуальные новости

Паранойя Амина привела его сначала к выслеживанию и убийству всех сторонников Оботе, а затем к изгнанию, заключению в тюрьму или убийству, как показывает фильм, все более широкого круга людей, все из которых, как он чувствовал, угрожали ему.Многие из этих шагов повредили не только его собственной популярности, но и местной экономике: например, изгнанные им индейцы владели множеством крупных предприятий. Серия событий ослабила власть Амина: когда Амин позволил самолету Air France, захваченному ООП, приземлиться в Уганде, когда бывший министр здравоохранения перебрался в Англию и раскрыл масштабы насилия в режиме Амина, и, наконец, когда Амин начал разрушительную война с Танзанией — в этот момент танзанийцы и изгнанники из Уганды захватили столицу.

И мой последний вопрос: что стало с Амином после того, как он покинул Уганду?

Амин, присвоивший себе десятки грандиозных титулов, в том числе «пожизненный президент», «король Шотландии» и «завоеватель Британской империи», бежал из своей страны как беженец. Только благодаря обращению Амина в ислам и его дружбе с королем Саудовской Аравии Фейсалом ему разрешили жить в Джидде, Саудовская Аравия, на стипендию правительства Саудовской Аравии с условием, что он не будет участвовать в политике. Он умер там в августе 2003 года.

Если вы хотите узнать немного больше об Уганде сегодня, посмотрите профиль страны BBC прямо здесь.

Король преступников против Храброго сердца по исторической точности

Просить фильм об исторической достоверности — это приглашение к разочарованию, а фильмы, действие которых происходит в средневековье, имеют особенно плохую репутацию. Так что с некоторым трепетом мы сели смотреть Outlaw King , недавно вышедшую престижную драму Netflix с Крисом Пайном в главной роли в роли Роберта Брюса.

Возможно, вы помните Роберта из фильма « Храброе сердце, » 1995 года, и учитывая, что эти фильмы охватывают Войны за независимость Шотландии почти вплотную друг к другу в начале 1300-х годов, с перекрытием лишь нескольких лет, невозможно не сравнить их. Это не обсуждение того, какой фильм лучше (хотя Braveheart имеет лучший темп и драматическую отдачу). Вместо этого это категориальный анализ существенной исторической точности между двумя фильмами.

Как на дуэли, побеждает фильм, набравший наибольшее количество очков.

Рассказ

Крис Пайн в роли Роберта Брюса в Outlaw King .

Netflix

Независимо от того, какой биографический фильм выиграет, проигравшим будет Эндрю де Морей, шотландский борец за свободу, которого игнорируют оба фильма. Он был современником Уильяма Уоллеса, и оба были названы со-защитниками Шотландии.

После некоторых шотландских военных успехов англичане победили де Морея и Уоллеса, после чего последовала изнурительная партизанская кампания.Уоллес был схвачен и казнен, и наконец Роберт Брюс перестал колебаться между сторонами, поддержал независимость и стал королем Шотландии.

Оба фильма демонстрируют колеблющуюся поддержку Брюса сопротивления и его возможное лидерство в качестве монарха, который добился своего. Но Braveheart имеет больший прицел — и допускает более серьезные ошибки.

Фильм Мела Гибсона заглушает важные части того, что известно о настоящем Уильяме Уоллесе. Например, тот факт, что он был мелким дворянином, а не скромным фермером, как изображается в фильме.Уоллес также анахронично общается с людьми, в том числе с романтическим интересом принцессы Изабеллы, которой было всего три года, когда Уоллес умер. В фильме использованы самые романтические мотивы восстания Уоллеса, вдвое больше отрывочных сведений о женщине, казненной за то, что она помогла ему сбежать от англичан.

«Храброе сердце» имеет больший прицел — и делает большие ошибки.

У Брюса более устоявшаяся личная точка зрения, поскольку у него определенно была королева, которую держали в плену, пока он не смог собрать достаточно военнопленных, чтобы обменять на нее.Точно так же его обтекаемая история поддерживается более исторически сложившимися принципами, которым сценарий довольно точно следует. Это включает в себя известное убийство главным героем соперника в церкви и серию неудач перед победой на поле боя.

Брюс играет важную роль в Braveheart , появляется на полях сражений и предает Уоллеса способами, которые не подтверждают имеющиеся факты. В Outlaw King , Уоллес появляется только по имени и репутации.Ближайший к нему зритель — отрубленная конечность на шесте. Англичане действительно распространили останки Уоллеса по Шотландии в качестве предупреждения другим потенциальным повстанцам, сделав ужасную камею правдоподобной.

Победитель: Outlaw King , , несмотря на надуманную дуэль на поле боя между Брюсом и принцем Уэльским.

Оружие

(Нереальный) меч Уильяма Уоллеса.

Оба фильма демонстрируют убедительно интуитивные графические изображения средневековых войн, поэтому оружие той эпохи выставлено на обозрение с кровью.Основы присутствуют с обеих сторон — предпочтительными инструментами являются луки, топоры, копья и двуручные мечи.

Мы много знаем о шотландском снаряжении, поскольку в 1318 году (вскоре после того, как годы показывались в фильмах) Брюс постановил, какие виды оружия и доспехов необходимо будет нести его войскам. Он был разбит по экономическому статусу: те, у кого было имущество стоимостью в корову, должны были снабдить собственное копье, меч или лук с 24 стрелами.

Гленн Дж.MasonWikimedia Commons

В обоих фильмах этого краеугольного оружия в изобилии, но Храброе сердце помещает в центр внимания один клинок — двуручный меч Уильяма Уоллеса. Наиболее знаковое изображение из Braveheart включает в себя его пронзание им земли после победы.

Как можно сказать о фильме в целом, изображение меча больше вдохновлено мифом, чем реальностью. Этот кинематографический меч очень похож на Меч Уоллеса, который выставлен в Национальном памятнике Уоллесу в Стерлинге.Проблема в том, что выставленный на обозрение меч вряд ли когда-либо использовался знаменитым повстанцем или кем-либо еще в бою.

Во-первых, он ужасно огромен. Согласно одной из страниц истории Шотландии, подготовленной BBC, для эффективного владения им потребуется человек ростом шесть футов семь дюймов. «Может быть, не имеет значения, что это не тот меч, который использовал Уоллес в битве», — сказал Би-би-си Дэвид Колдуэлл из Национального музея Шотландии. «Сейчас это главный центр культа, который развился вокруг его памяти.В народном воображении он очень уместен — крупный, простой и деловой для человека действия ».

В мече Храброе Сердце явно отсутствует одна вещь. Чем длиннее лезвие, тем тяжелее становится его вес. Эти штуки были созданы для сокрушительного взлома и кровавого рубящего удара, которые являются энергоемкими атаками. Колющий удар лучше всего подходит для коротких мечей, которые могут пробить дыры между металлическими пластинами рыцаря.

«Может быть, не имеет значения, не тот ли меч, который использовал в битве Уоллес… в народном воображении он очень уместен — большой, простой и деловой для человека действия.«

Быстрое движение и сохранение выносливости были атрибутами поля боя не на жизнь, а на смерть. Чтобы уменьшить вес мечей, почти каждый кузнец разработал на лезвии канавку, называемую долом, чтобы сделать их на 25 процентов легче. В 1300-е годы это не было дорогим вариантом, но стандартная характеристика военных клинков. Эти бороздки не имеют ничего общего с кровью, несмотря на популярное прозвище этой особенности «кровавые желоба», и они фактически сделали лезвия конструктивно более прочными.

При ближайшем рассмотрении, на клинках Braveheart , , почти нет дола, тогда как они есть почти на всех мечах Outlaw King . Забавно то, что Роберт Брюс широко известен тем, что использовал двуручный климоровый меч во время некоторых из своих знаменитых сражений, но в фильме он ни разу не прикоснулся к нему. Создатели фильма, вероятно, хотели избежать как можно большего количества сравнений.

Победитель: Так как меч Braveheart находится так спереди и по центру и его изображение неверно, Outlaw King занимает категорию.Кроме того, фильм Netflix получил серьезную поддержку за показ невероятно массивной катапульты под названием War Wolf, которую англичане действительно построили и выставили в Шотландии.

Одежда и доспехи

Netflix

Braveheart позволяет визуально телеграфировать битву между разношерстными шотландцами и могучими английскими военными. Все английские войска носят одинаковую оранжевую форму и почти одинаковую экипировку.Не так воевала Англия в 1300-х годах.

«Большая часть английских пехотных сил… состояла из« смешанных »воинов, вооруженных и бронированных неоднородно», — сообщает MedievalScotland.com. «Применялся широкий спектр оружия, включая топоры с длинной рукоятью, мечи и баклеры, а также короткие пехотные копья».

Outlaw King лучше справляется с этой задачей, лишь с некоторыми поблажками, чтобы указать на англичан от шотландцев, когда начинает течь грязь, кровь и лошадиный пот.Но это не идеально — определенно больше солдат в дорогих кольчугах, чем было бы в действительности. Вместо этого более распространенная броня называлась доспехом — толстая тканевая набивка, усыпанная любыми кусками металла, которые можно было вшить в ткань.

«Желтую военную рубашку никогда не показывают ни в одном фильме или популярном изображении, и тем не менее это то, что комментируют все авторы оригинальной версии».

Шотландцы 1300-х годов также выглядели и воевали как англичане.Единственным исключением были длинные, поражающие кавалерию копья, которые появляются в обоих фильмах. Ни в одном из фильмов не отражено использование шилтронных копий шотландцев — группы людей собирались кучками, ощетинившись наконечниками копий, как ежи. Это не только испугало и вывело из строя лошадей, но и заставило кавалерию ехать в грязную местность или искусственные препятствия.

Вдали от поля битвы оба фильма неплохо, но несовершенно одевают дворянство и крестьян. Одна вещь, на которую следует обратить внимание, — это цвет ткани.Увидеть крестьянина в красном невероятно, но обилие вайды делает синие краски обычным явлением даже среди крестьян.

Другой распространенный цвет красителя — желтый. Один исследователь недавно сказал, что желтый был бы предпочтительным цветом и для большинства шотландцев на поле боя, поскольку для окрашивания одежды использовался общий ингредиент конской мочи. Так что не только туника, а не доспехи были бы наиболее распространенным предметом на средневековом поле битвы, в Шотландии многие были бы ярко-желтыми.

«Желтую военную рубашку никогда не показывают ни в одном фильме или популярном изображении, и тем не менее это то, что комментируют все оригинальные сценаристы», — пишет автор Фергус Каннан.

Убери отсюда эти килты!

Значок Развлечения

Теперь мы должны вспомнить одну из самых заметных ошибок в костюмах Braveheart — одевать шотландцев в килты на сотни лет раньше, чем раньше. Это мифотворчество — полезный способ связать события фильма с более поздними попытками обрести независимость, но это далеко не то, как шотландцы смотрели на поле битвы или за его пределами.

Winner : Outlaw King действительно пришлось облажаться, чтобы проиграть в этой категории, и этого не произошло.Ни одного тартана не видно.

Большие сражения

Netflix

Битвы за шатер составляют основу повествования обоих фильмов.

Braveheart рассказывает о битве при Стирлинге, где шотландцы использовали длинные копья, чтобы вывести из строя устрашающую английскую кавалерию. Outlaw King достигает кульминации в битве при Лаудон-Хилл, в которой шотландцы выиграли, применив длинные копья, чтобы вывести из строя грозную английскую кавалерию.Оба фильма допускают схожие ошибки, когда преподносят эту тактику как сюрприз — шотландцы хорошо знали, как шотландцы использовали длинные копья и строили «ежи». У этого также были недостатки, особенно в отношении мобильности. Группам мужчин в группах ежей сложно передвигаться по полю боя.

Местность, а не только копья, имела большое значение в обоих сражениях. В Стерлинге шотландцы расположились по одну сторону моста, который направлял и нейтрализовал превосходящие силы англичан.В фильме такого моста нет. В Лаудуне, гораздо меньшем сражении, Брюс построил окопы и расположил свои войска возле болота, которое замедлило английских лошадей и направило англичан в ожидающие точки копья.

Брюс убедился, что обе стороны разделяют недостаток мобильности его войск. (Шотландцы использовали лошадей, чтобы добраться до поля битвы и обогнуть его, но сражались спешенными.) Outlaw King неплохо демонстрирует эту тактику, но не показывает явно эффект воронки.

Победитель: Несмотря на лучшую кинематографию и драматизм, Outlaw King лучше показывает подготовку и выполнение реальной стратегии битвы, чем Braveheart . Как ни странно, оба фильма игнорируют и меняют свое представление, чтобы избежать сходства экранных сражений с битвой при Бэннокберне, где Роберт Брюс одержал более крупную и важную победу над англичанами.

И победитель…

Netflix

Король преступников .

«Храброе сердце » назвали одним из наименее точных исторических фильмов, когда-либо созданных. Жесткая критика, если учесть такие фильмы, как 10 000 до н.э., Покахонтас , JFK , и Перл-Харбор . Несмотря на то, что Braveheart получил крупную премию на «Оскаре», Outlaw King лучше справляется с изображением Шотландии, какой она была в 1300-х годах.

Этот контент создается и поддерживается третьей стороной и импортируется на эту страницу, чтобы помочь пользователям указать свои адреса электронной почты. Вы можете найти больше информации об этом и подобном контенте на сайте piano.io.

Виктор Оладипо пытается повысить точность стрельбы

После каждой игры в «Орландо Мэджик» новичок Виктор Оладипо пытается просмотреть запись этой игры от начала до конца.Он надеется определить, что он мог бы сделать лучше, а затем применить эти уроки к следующему разу, когда он выйдет на площадку.

Его обзор игры Magic в среду вечером против Utah Jazz, должно быть, был неприятен. Мало того, что Мэджик проиграл выигрышную партию, он пережил свою худшую ночь стрельбы как профессионал, сделав только один из 12 бросков, которые он сделал.

«Вы должны отпустить это, особенно в этой лиге», — сказал Оладипо в пятницу. «Если вы позволите этому нарастать и оставите его с вами, вы все равно не сыграете хорошо в следующей игре, я не думаю.Итак, эта игра пришла и ушла. Меня это не особо беспокоит. Я просто беспокоюсь о следующей игре ».

Оладипо должен установить хрупкий баланс — тот же баланс, к которому должны стремиться все игроки НБА. С одной стороны, для него очень важно противостоять любым слабым местам в своей собственной игре, чтобы он мог улучшиться. С другой стороны, он не может слишком сильно зацикливаться на грубых играх, потому что это может подорвать его уверенность в себе.

Оладипо понимает, насколько сложно быть эффективным на профессиональном уровне, но правда в том, что он был более успешен как стрелок, чем большинство его собратьев-новичков.

Во время игр четверга только 12 игроков, выбранных в первом раунде драфта НБА 2013, в этом сезоне забрасывали не менее 40% с поля.

Оладипо забивает 40,0%.

Хотя его процент попаданий на первый взгляд не кажется особенно впечатляющим, его нужно рассматривать в перспективе. Ни один другой новичок не играл так много минут, как он, и большинство других новичков с трудом справляются со своей стрельбой.

В субботу вечером Magic примет Sacramento Kings и впервые встретится с атакующим защитником Kings Беном Маклемором.Маклемор считался лучшим стрелком драфта, но до четверга он сделал всего 35,5% своих бросков.

Оладипо, МакЛемор и их коллеги-новички из периметра понимают, насколько сложно добиться успеха в НБА.

«Я думаю, это немного больше, чем выбор бросков», — сказал тренер по Magic Жак Вон. «Я думаю, ты понимаешь, насколько [и] атлетичны парни, которые тебя охраняют. Выстрелы, которые вы делали в колледже, — теперь вам немного сложнее делать эти выстрелы.«

Как понял Оладипо, даже простоя могут быть затруднительны.

В воскресенье в Оклахома-Сити Magic встретились с элитным блокирующим игроком, Сержем Ибакой из Thunder. Однажды ночью Йоаким Ной из «Чикаго Буллз» патрулировал краску. В среду вечером бигмен Jazz Деррик Фаворс защищал мяч.

Согласно официальной статистической базе данных НБА, Оладипо блокировал свои удары 38 раз в этом сезоне, причем 31 из этих блокировок происходил в пределах 5 футов от корзины.

До четверга только пять игроков блокировали свои удары чаще, чем Оладипо: Эван Тернер, Грег Монро, Дэвид Ли, Никола Пекович и ДеМаркус Казинс.

«Когда я учился в колледже, меня всегда блокировали, — сказал Оладипо.

«Тебе нужно научиться приспосабливаться к этому. Я просто пытаюсь научиться прямо сейчас».

Это может занять некоторое время.

Волшебный свингмен Аррон Аффлало может подтвердить это.

«Возможно, на пятом или четвертом курсе я действительно начал понимать динамику того, как быть немного более обманчивым в том, что я делаю», — сказал Аффлало. «Очевидно, он намного более атлетичен и одарен, чем я, так что для него, вероятно, будет еще больше трудностей, когда он научится не зависеть от этого так сильно и действительно выбирать свои места.

Оладипо получает множество советов.

В своих упражнениях по стрельбе перед игрой он работает с помощником тренера Magic по развитию игроков и бывшим свингменом НБА Лароном Профитом.

Помощники тренера Вона часто просматривают фильм индивидуально с игроками. Оладипо вместе рассмотрел игровой фильм

Во время этого обсуждения Вон спросил Оладипо о его мыслительном процессе в определенных моментах игры и о том, что Оладипо должен помнить в следующий раз, когда он столкнется с подобными ситуациями.

«Это очень помогает, когда он садится со мной, и мы определяем детали», — сказал Оладипо.

«Это очень помогает мне, потому что я могу их исправить, и я вижу это с точки зрения главного тренера, а также с моей точки зрения, наблюдая за мной. Всегда хорошо иметь очевидную его точку зрения из-за того, что он сделал. Он играл в лиге. Он играл на этой позиции ».

[email protected]. Прочтите его блог на OrlandoSentinel.com/magicblog и подпишитесь на него в Twitter на @JoshuaBRobbins.

Точность Таннера Пирсона приносит дивиденды «Кингз» — Orange County Register

ЭЛЬ-СЕГУНДО — Таннер Пирсон забил 37 голов, играя с Барри Кольтсом младшего уровня из хоккейной лиги Онтарио в сезоне 2011–2012 гг., Что остается его карьерой. Лучший. У него 22 гола в этом сезоне за « Кингз » — это больше, чем он забил с тех пор, как они выбрали его в первом раунде (30-е место) в 2012 году.

Пирсон отставал от своего одноклубника Джеффа Картера на восемь мячей и лидировал перед домашним матчем против «Нэшвилл Предаторз» в четверг.Не исключено, что к концу сезона Пирсон может присоединиться к Картеру, забив 30 голов, а до конца сезона осталось 17 игр.

Не исключено, что Пирсон мог поймать и обогнать Картера.

Пирсон, 24-летний левый фланг, совершил прорыв в сезоне 2016-17 по любым доступным показателям, продолжая стремительный рост с 15 голов в 79 играх в прошлом сезоне по сравнению с 12 голов в 42 играх в 2014 году. -15 по сравнению с тремя голами в 25 играх в сезоне 2013-14.

Секрет успеха Пирсона может быть столь же прост, как стрельба по мишеням. Пирсон лидирует среди «Кингз» по проценту бросков в этом сезоне — 15,2%. Картер занимает второе место с 14,6%. Пирсон занимает третье место после Картера (206) и защитника Джейка Маззина (148) с 145 бросками по воротам.

Пирсон и Картер — двое из горстки королей, способных стабильно забивать в спешке. Большинство голов, забитых «Королями» и большинством команд НХЛ в наши дни, забиваются всего с нескольких футов от ворот.Однако Пирсон гордится своей точностью с периметра.

«Лично я промахнусь по воротам на одном из этих бросков, это значит, что они будут вылетать из зоны (атакующей)», — сказал он. «Итак, вам как бы плохо, если защита проделала хорошую работу по выводу шайбы из (оборонительной) зоны, а вы (не попали в цель), и вам придется начинать все сначала».

Однако бывают случаи, когда небольшое отклонение от цели может быть полезным.

«Посмотрите на гол Марти несколько лет назад», — сказал Пирсон, имея в виду гол защитника Алека Мартинеса в Кубке Стэнли в 6-й игре финала 2014 года против «Нью-Йорк Рейнджерс», который был установлен в результате преднамеренного удара Кайла Клиффорда. площадка вратаря Хенрика Лундквиста.

«Попадание в сетку — большое дело в этой лиге, — сказал Пирсон.

IGINLA ВОЗВРАЩАЕТ

Джаром Игинла вернулся к Королям, проведя пару дней со своей семьей в их доме в районе Денвера. Он был в Оттаве, когда «Короли» приобрели его в предельный срок обмена в НХЛ 1 марта у Colorado Avalanche, и у него была только одежда, которую он собрал для поездки.

Игинла использовал трехдневный перерыв, чтобы упаковать чемодан, но также нашел DVD с игрой молодежной лиги, в которой он был 9-летним участником, а тогдашние нападающие «Королей» Джим Фокс и Берни Николлс работали судьями.Фокс сейчас работает аналитиком Kings ‘TV.

Планируется транслировать отрывки из игры в предстоящей телетрансляции Fox Sports West.

Связаться с автором: [email protected]

Речь короля усиливает профиль заикания | BU Today

BU Специалист по нарушениям речи о правильности фильма, номинированного на «Оскар»

Король Англии Георг VI и его борьба с заиканием — тема фильма Речь короля с Колином Фертом, Хеленой Бонэм Картер и Джеффри Рашем в главных ролях.Фильм получил 12 номинаций на премию Оскар, в том числе за лучшую мужскую роль, лучшую мужскую роль второго плана и лучшую женскую роль второго плана. Дайан Пэррис (внизу). Фото Вернона Дусетта

Речь короля открывается болезненной сценой, где будущий король Англии Георг VI, которого играет Колин Ферт, стоит у микрофона и пытается произнести речь перед стадионом, полным людей. Громкое эхо его запинающихся слов рычит в ответ на него, как чудовище, состоящее из разрозненных звуков, чистый кошмар для заикающегося.

Исторический фильм — история младшего брата короля Эдуарда VIII, заика, которого взяли на престол после того, как Эдуард отрекся от престола и женился на Уоллис Симпсон. Мало того, что Джорджу предстоит больше публичных выступлений, новый король должен успокоить и вдохновить английский народ перед лицом наступающей военной машины Гитлера. Неортодоксальный логопед, которого играет Джеффри Раш, помогает неуверенному в себе монарху обрести голос. Во вторник фильм был номинирован на 12 премий «Оскар», в том числе за лучший фильм, лучшую мужскую роль (Ферт), лучшую мужскую роль второго плана (Раш) и лучшую женскую роль второго плана (Хелена Бонэм Картер).

По эту сторону пруда от заикания страдают около трех миллионов американцев, причем мужчины страдают в три раза больше, чем женщины. Дайан Пэррис, клинический доцент колледжа Сарджента и содиректор Центра беглости речи Джозефа Джермоно в Центре речи, языка и слуха Сарджента, говорит, что заикание — это нейрофизиологический дефицит, который эксперты все еще пытаются выявить. «У людей, которые заикаются, возникает проблема с синхронизацией речевых мышц, которая, вероятно, связана генетически», — говорит она.

Без причины или лечения страховые компании неохотно покрывают лечение от заикания. По словам Пэрриса, были разработаны речевые устройства и лекарственные средства, но они дали ограниченные результаты. В исследовании, опубликованном в прошлом году в журнале New England Journal of Medicine , говорится, что три генные мутации могут быть причиной примерно 9% случаев заикания, что позволяет предположить, что виновата биология. Центр беглости речи BU предлагает доступное лечение людям, которые заикаются уже более трех десятилетий.

BU Сегодня догнал Пэрриса, чтобы спросить о точности The King’s Speech и развеивает ли фильм мифы о заикании или укрепляет их.

BU Сегодня : Насколько успешно The King’s Speech изобразил мир заикания?
Parris: Колин Ферт довольно точно изобразил, как звучал король Георг VI, потому что есть кассеты, которые вы можете слушать, а фактические речи доступны в Интернете. Но самое удивительное и впечатляющее — он смог передать страх, внутренний конфликт и тревогу, когда он пытался заговорить и не мог.Вы могли почувствовать его беспокойство, его заботу о слушателях и их суждениях, давление, которое только нарастало в эти моменты. Я подумал, что он проделал потрясающую работу, показав, как заикание влияет на речь, жизнь и разум человека, а также на то, на что они способны.

Сцена, где доктор заставляет Джорджа набить себе рот шариками, была примитивной и грустной.
Это восходит к Аристотелю или тому подобному. Но даже до этого они вырезали части языка, потому что знали, что заикание связано с артикуляцией.Они накладывали мазь на язык или делали операцию.

Что вы думаете о методах, используемых логопедом короля Георга, персонажем Джеффри Раша?
Техники, которые они использовали в фильме, сейчас не то, чем мы занимаемся. Например, поставить звук перед словом в качестве трамплина. Мы этого не поощряем. Это способ не произносить ни слова, и мы работаем против подобных вещей. Очевидно, ненормативная лексика отвлекает внимание. Если отвлечь человека, который заикается каким-либо образом, звуком или в какой-то момент Джордж раскачивался взад и вперед, чтобы облегчить речь, это мы назвали бы уловкой.Это обманывает систему. Но он не управляет моментом, не учит человека быть ответственным. И через некоторое время эти уловки перестают работать. Люди приспосабливаются к ним, так что это неэффективная стратегия. Но кое-что, что он сделал, что мы порекомендуем, — это он попросил короля разбирать его речь, заставлял его фразу кусками, произнося меньшие объемы речи, а не длинные сложные предложения.

В то время как моторная речь, которую делал терапевт Джорджа, устарела, терапевтические отношения, преодоление и противостояние страху, а также не позволять себе сорваться с крючка, все способы, которыми он относился к своему клиенту, были хорошо выполнены, красивы и подобны людям. указывают на эти дни.Терапевтические отношения должны быть на месте, иначе все, чему вы научите клиента, не будет столь же эффективным. Я подумал, что сцена в конце была настолько острой, когда Джеффри Раш лицом к лицу с большим микрофоном между клиентом и врачом. Он так сочувствует своему клиенту и начинает произносить слова вместе с королем. Известно, что говорение в унисон помогает людям, которые заикаются.

Какие методы лечения эффективны сегодня?
То, чему он учил короля Георга, чтобы отвлечь его от заикания, — мы делаем наоборот.Мы бы сказали: будьте очень внимательны в тот момент, когда вы заикаетесь. Посмотрите, можете ли вы даже почувствовать уровень напряжения в своих мышцах и ослабить его, чтобы двигаться вперед. На самом деле речь идет о мышечных движениях, а не о том, чтобы отвлекаться от них.

Мы говорим об этом как об управлении моментом. Если вы иногда пытаетесь продвинуться слишком сильно, это увеличивает напряжение и усугубляет его. Если они отступают и избегают этого слова, они не говорят то, что хотят сказать, и не проявляют себя полностью, и это проблема для заикающихся людей.Им кажется, что они не могут быть тем, кем они являются на самом деле.

Отношения между королем и его женой были восхитительными и трогательными. Но я думаю, что заикание также может плохо сказаться на отношениях.
Да, она поддержала его и увидела в нем короля, несмотря на его речь, чего бы любой из нас пожелал от супруга. Заикание — дело семейное. Это влияет на родителей, как вы видели в начале фильма. Они чувствовали себя беспомощными и не знали, как с этим справиться, и в итоге просто отругали его и стали доминировать над ситуацией.Братьям и сестрам неудобно, что они говорят лучше, и они не знают, что с этим делать, и желают, чтобы их брат или сестра просто заговорили. В романтических отношениях бывают разные истории. Например, мужчина хотел пригласить женщину на первое свидание, но для заикающегося человека может быть сложно разговаривать по телефону. Поэтому он подождал и узнал, каковы были ее образ жизни, когда она выходила из библиотеки или что-то еще. Затем он «натыкался» на нее, чтобы пригласить ее на прогулку.

На самом деле у меня в центре есть клиенты, которые не говорили со своими супругами о своем заикании, пока они не пришли на терапию.Это может быть запретная тема. Люди не хотят заставлять своих близких чувствовать себя некомфортно. Но это становится заговором тишины и создает ситуацию слона в комнате.

Какие мифы о заикающихся людях наиболее распространены?
Родители не вызывают заикания. Ситуация, с которой королю Георгу приходилось иметь дело в детстве, когда его родители ругали и дразнили его брата, безусловно, усугубляет ситуацию. Но проблема в корне физиологическая, даже если родители ошибаются и ругают.Это усугубляет чувство стыда, что вызывает большую озабоченность. Люди, которые заикаются, очень смущаются. Они начинают считать себя неполноценными, а не тех, у кого проблемы с речью.

Люди все еще не понимают, можно ли помочь заикающемуся закончить предложение.
Лучшее, что можно сделать, — это терпеливо слушать, нормально смотреть в глаза, но ждать, чтобы услышать, что скажет человек. По сути, наше послание людям, которые заикаются, звучит так: говорите, говорите то, что вы хотите сказать.Наше послание слушателям: продолжайте слушать. Вам не нужно заполнять их слова. Люди, которые заикаются, обычно этого не ценят.

Иногда можно услышать истории о людях, которые перестают заикаться в определенных ситуациях, например, диктор радио становится бегло разговаривает после включения микрофона.
Есть некоторые парадоксы, которые трудно объяснить. Актер, играющий другую роль, может говорить совершенно свободно. Когда кто-то поет, он может говорить совершенно свободно. Может быть, они немного по-другому управляют своими речевыми мышцами.Самый яркий пример: у нас был клиент, который говорил на русском и английском языках, и он сказал: «Диана, я буду бегло говорить по-русски, если только кто-то в этой комнате не скажет мне, что он понимает русский или войдет русскоговорящий, а затем Я буду одинаково плохо владеть обоими языками ».

Итак, в этом взаимодействии между людьми есть что-то уникальное, которое полностью отличается от того, когда вы разговариваете с самим собой, или когда никто не понимает, или когда вы разговариваете с неосуждающим ребенком или с животным.Люди, которые заикаются, говорят, что в таких обстоятельствах они не заикаются. Взаимодействие и беспокойство по поводу суждений слушателей является фундаментальной проблемой для всех людей, но наверняка для людей, которые заикаются. Боязнь осуждения необычайна.

Кто еще такие известные заика?
Их тонны. Вы будете шокированы. Уинстон Черчилль запнулся. В фильме они намекают на то, что у него была собственная проблема с речью. В сети есть ролики, где он кое-где заикается.Мэрилин Монро, Джеймс Эрл Джонс, Джо Байден — знаменитости. ( Подробный список доступен здесь. )

Какое послание вы извлекли из The King’s Speech ?
Я думал, что фильм действительно о храбрости. То, что Джордж проявил такую ​​храбрость в таких обстоятельствах, было вдохновением. Но обстоятельства для короля — это те же обстоятельства, с которыми приходится сталкиваться второкласснику, когда ему приходится читать вслух в классе, — такое же давление. Речь идет о том, как набраться смелости перед страхом.Дело не в том, что смелость означает отсутствие страха. В любом случае, он испытывает страх и действует.

Фильм поможет публике понять, что заикающиеся люди во всем похожи на нас с вами. Людям, которые заикаются, это может дать им уверенность в том, что они могут дать волю королю в себе, так сказать, быть тем, кем вы являетесь, и жить полноценной жизнью, делать то, что вы хотите, даже когда обстоятельства создают впечатление невозможно.

Чтобы узнать больше или получить помощь, посетите Фонд заикания и «Друзья, которые заикаются», которые занимаются детьми.

С Калебом Даниловым можно связаться по адресу [email protected].

Изучите связанные темы:

To Kill a King (2003) — To Kill a King (2003) — Отзывы пользователей

Несмотря на то, что она предоставляет бесконечные возможности для костюмов, действий и достойных «английских» выступлений, английская гражданская война не является плодотворным источником вдохновения для фильмов. Он, конечно же, использовался в качестве обоев в жанре «раздирание лифа» — на ум приходят «Алый клинок» и «Лунный гонщик». Это также послужило контекстом для превосходного «Генерала искателей ведьм» и малоизвестного и недооцененного «Уинстенли».Но есть только один фильм, который хоть как-то приближается к изображению великих и сложных панорам того периода — «Кромвель».

Я должен сказать вам, что все еще есть ….. потому что «Убить короля» соответствует тому животному, которое больше всего ассоциируется с пуританами через Атлантику. Короче, индейка. О, это могло что-то значить, потому что ингредиенты есть, если присмотреться. Но это помогло бы, если бы сценаристы и режиссер нашли время, чтобы … ну … прочитать книгу по истории.

Сейчас, в этот самый момент, без сомнения, десятки людей немедленно выскочат из деревянных конструкций и скажут: «Но это же развлечение, а не исторический документальный фильм!» Это правда, и, как сказано в титрах в конце, некоторые события были изменены для драматического эффекта. Я не могу с этим спорить. Если бы он сохранил какое-то чувство меры, как в «Майкле Коллинзе» (или «Кромвеле», если на то пошло), я бы успокоился. Но этот фильм выкидывает ребенка вместе с водой из ванны.

Вся гражданская война превратилась в фон для тревожных отношений.На стороне парламентариев нет абсолютно никого (кроме злодея-пантоманов), кроме Кромвеля и Фэйрфакса. Это похоже на версию «Титаника» Кэмерона семнадцатого века без спецэффектов. Мятежная армия? Выравнивающие «агитаторы»? Независимые лидеры? Ни следа их! Нет, Кромвель и Фэйрфакс называют все выстрелы, арестовать короля и т. Д. И т. Д.

А, скажете вы, но это очищает почву для некоторых прекрасных характеристик и действий. Ну не совсем.Видите ли, персонажи Кромвеля и Карла I совершенно очаровательны, и мы так много знаем о них из современных источников. На самом деле гораздо интереснее, чем то, что мы получаем на экране. Человек, который отчаянно хотел конституционного урегулирования с королем; кто терпеливо относился к разным взглядам; и в конечном итоге использовал армию для обуздания тиранических тенденций пресвитерианской фракции парламента (удивительная ирония, если она когда-либо была), изображается как своего рода троцкист семнадцатого века, человек, пытающийся продать вам « социалистический рабочий ‘, в комплекте с остекленевшими глазами.Человек, который был предан своей семье, любил музыку и любил розыгрыши, играет юмористического мономана. Короче говоря, Кромвель Тима Рота граничит с харизмой (в какой-то момент я подумал, что он превратился в «Человека без имени» Клинта Иствуда, но это могла быть шляпа). Лучшее в этом — по крайней мере, он кажется наполовину правдоподобным (хотя и не как йоркширец). Карл I — это нечто другое. Настоящий был изысканным, обходительным и целомудренным.По-видимому, Руперт Эверетт должен был это понимать, поскольку очевидно, что он потратил некоторое время на просмотр великолепного выступления Алека Гинесса. (Вы почти можете слышать, как он думает … «о … пора бы я снова заикаться!») Однако этот Чарльз лишен обаяния — он шлепает своего охранника, насмехается и флиртует с женой Фэйрфакса … Дензил Холлес. Джеймс Болан не выглядит таким энтузиастом — на самом деле, он почти звонит на свои линии.

Положительным моментом является то, что в фильме есть некоторые моменты, которые непреднамеренно забавны.Чарльз сопровождает миссис Фэйрфакс на девственницах (?), Когда она дает перевод «Это был любовник и его девушка». Кромвель врывается и начинает раскачивать мебель, как только они начинают кричать: «Эй, нонни!». Позже мы перешли в Лондонский Тауэр, чтобы увидеть несколько любопытно связанных виньеток. После сеанса пыток один из охранников Кромвеля отрубает голову в честь восхищения своего хозяина. Перед судом эта злая партия подписывает смертный приговор Чарльзу. Все это делается под аккомпанемент пения хора пуритан в черных одеждах…. нет, не джингл для Quaker Oats, а какая-то странная панихида, призванная символизировать аскетическую нетерпимость. Да, ребята, завтраки спонсируются почти всеми парламентариями. Этот костюм не только неточный, но и небрежный и скучный. После примирения, требующего некоторой мужской связи, Кромвель предлагает Фэйрфаксу присоединиться к нему во вторжении в Шотландию тем же тоном, которым друг мог бы предложить позвать карри после закрытия паба.

Что еще? Знаете ли вы, что Кромвель стрелял из пистолета в уличных торговцев памятными вещами Карла I.

Добавить комментарий Отменить ответ

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Комментарий *

Имя *

Email *

Сайт